Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Русакова М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Русакова М. Ю. Продукція сидерофорів бактеріями роду Pseudomonas [Електронний ресурс] / М. Ю. Русакова, Б. М. Галкін, Т. О. Філіпова, В. В. Івах, О. О. Тітлянов // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 4. - С. 88-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_4_12 Вивчено рівень синтезу сидерофорів бактеріями роду Pseudomonas та вплив на нього іонів заліза (III). Здатність до утворення сидерофорів у штамів P. аeruginosa (ONU 300, ONU 301, ONU 302), P. fluorescens ONU 303 та P. aureofaciens (ONU 304, ONU 305, ONU 306) вивчено з використанням CAS-агару. Інтенсивність росту та продукції піовердинових біохелаторів досліджуваних культур у рідкому варіанті середовища Кінга визначено, відповідно, при довжинах хвиль 660 нм та 400 нм з використанням хром-азурола S. За інтенсивністю накопичення сидерофорів різні штами одного виду відрізнялися один від одного. Найбільш активна продукція сидерофорів спостерігалася у представників P. aeruginosa та P. fluorescens. Додаткове внесення іонів заліза (III) супроводжувалося змінами кількості клітин та інтенсивності накопичення ними сидерофорів. Додавання заліза у середовище культивування псевдомонад призвело до підвищення кількості клітин у суспензії. Проте, концентрація сидерофорів, що утворювались даними мікроорганізмами, за присутності 30 мкг/мл іонів заліза (III) зменшилась у 2 - 7 разів, а при 1000 мкг/мл - синтез досліджуваних сполук більшістю штамів псевдомонад практично повністю припинився. Присутність у поживному середовищі іонів заліза (III) у концентрації 30 та 1000 мкг/мл гальмує накопичення сидерофорів бактеріями роду Pseudomonas. | ||
| 2. | 
Русакова М. Утворення сидерофорів клітинами синьогнійної палички за впливу препарату "Бактеріофаг псевдомонас аеругіноза" [Електронний ресурс] / М. Русакова // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 71. - С. 222-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_71_24 Встановлено, що найбільшу концентрацію сидерофорів, які є одним із факторів патогенності, було синтезовано клітинами штамів Рseudomonas aeruginosa ATCC 15692 та АТСС 9027. Додавання 3 мкМ іонів феруму (III) практично не змінило відповідні показники, проте 30 мкМ спричинили 1,5 - 2,5-кратне пригнічення вироблення хелаторів, 300 мкМ - повністю зупинили їх синтез. Препарат "Бактеріофаг псевдомонас аеругіноза", який виявив літичну дію щодо штамів P. аeruginosa ATCC 15692 та АТСС 9027, та псевдолітичну - щодо культур ATCC 27853 і ATCC 10145, суттєво вплинув на продукцію сидерофорів. При одночасному введенні мікроорганізмів та препарату в середовище культивування синтез хелаторів пригнічувався порівняно з вихідними показниками. Однак за умов збільшення концентрації іонів феруму (III) продукція сидерофорів, навпаки, ставала більш інтенсивною, особливо у штамів P. аeruginosa ATCC 27853 та ATCC 10145. Додавання препарату за 48 год після початку культивування мікроорганізмів спричинило зменшення інтенсивності синтезу сидерофорів при зростанні концентрації Fe<^>3+ | ||
| 3. |
Русакова М. Ю. Утворення полівидової біоплівки молочнокислими бактеріями Lactobacillus plantarum P17630 та дріжджоподібними грибами Cаndidа аlbiсаns ATCC 18804 [Електронний ресурс] / М. Ю. Русакова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2016. - № 2. - С. 41-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2016_2_6 Мета роботи - вивчення взаємодії клітин Lactobacillus plantarum Р17630 та Candida albicans ATCC 18804 при утворенні полівидової біоплівки та встановлення основних етапів її формування. Методи - взаємодію клітин Lactobacillus plantarum Р17630 та Candida albicans ATCC 18804 при утворенні моно- та полівидової біоплівок вивчали за культивування у живильних середовищах MRS і Сабуро. Структуру біоплівок та наявність окремих структурних складових, які визначають ступінь зрілості мікробних асоціацій, визначали за забарвленням кристалічним фіолетовим. Реєстрацію взаємовідносин впродовж формування полівидової біоплівки здійснювали шляхом порівняння показників її оптичної щільності з показниками монобіоплівок L. plantarum Р17630 та C. albicans ATCC 18804. Результати: найбільш інтенсивне утворення монобіоплівки окремими штамами L. plantarum Р17630 та C. albicans ATCC 18804 відбувалося впродовж перших двох діб культивування у рідкому живильному середовищі Сабуро. Під час утворення полівидової біоплівки між L. plantarum Р17630 та C. albicans ATCC 18804 розвивалася антагоністична взаємодія, найбільший прояв якої спостерігався впродовж перших 48 год культивування, визначаючи порушення структурних компонентів біоплівки. Висновки: в процесі формування моновидових біоплівок було визначено три основних етапи: адгезія клітин до щільної поверхні (перші 24 год), утворення окремих мікроколоній (впродовж другої доби) та формування зрілого суцільного клітинного шару (за 96 год інкубації). Антагоністична взаємодія L. plantarum P17630 та C. albicans ATCC 18804 у складі полівидової біоплівки, зокрема уповільнення розвитку дріжджоподібних грибів та утворення ними суцільного міцелію, була більш вираженою при утворенні еукаріотним учасником угруповання гіфів, ніж окремих дріжджоподібних клітин. | ||
| 4. | 
Русакова М. Порівняльна характеристика законодавства України та Росії у сфері захисту прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет [Електронний ресурс] / М. Русакова // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2014. - № 2. - С. 51–56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpiv_2014_2_8 | ||
| 5. | 
Русакова М. Ю. Характеристика фотосенсибілізуючої активності похідних піридилпорфірину в культурі Candida albicans [Електронний ресурс] / М. Ю. Русакова, Т. О. Філіпова, Б. М. Галкін, З. І. Жиліна, В. О. Іваниця, Ю. В. Ішков, С. В. Водзінський // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 2. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2007_2_5 | ||
| 6. |
Русакова М. Ю. Порівняльна характеристика взаємодії мезо-фенілзаміщених тетрапіролів з еукаріотичними клітинами [Електронний ресурс] / М. Ю. Русакова, Т. О. Філіпова, Б. М. Галкін, В. О. Іваниця, З. І. Жиліна, Ю. В. Ішков, С. В. Водзінський // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 3. - С. 21-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2007_3_7 | ||
| 7. | 
Трунова Е. К. Комплексообразующая способность и биологическая активность фосфонометиламиноянтарной кислоты [Електронний ресурс] / Е. К. Трунова, А. В. Шовковая, М. Ю. Русакова, А. О. Гудима, Б. Н. Галкин // Украинский химический журнал. - 2012. - Т. 78, № 7. - С. 36-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UKhJh_2012_78_7-8_5 Исследованы комплексы фосфонометиламиноянтарной кислоты (phmas) с 3d | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |